Помилуй меня, Боже, помилуй меня.
О, Боже, уповаю только на Тебя.
Укрой меня Ты в тени Своих могучих крыл,
Пошли с небес спасти меня, меня Ты возлюбил!
припев
Ты спас меня, я буду петь,
Над всей землей летит хвала!
Готово сердце воспевать,
До облаков любовь Твоя!
Готово сердце прославлять,
Тебя превознесу,
Над всей землей летит хвала
Спасителю Христу!
Душа моя поникла, вокруг одни враги,
Расставили мне сети, мечи обнажены.
Но Бог меня укроет среди рычащих львов,
Пошлет с небес спасти меня, Он для меня Покров!
припев.
Ты спас меня, о, Боже, помиловал меня.
Моя надежда в жизни только на Тебя,
Ты укрываешь в тени Своих могучих крыл,
Пришел с небес спасти меня, меня Ты возлюбил!
Светлана Курилова,
Россия
…и пусть вокруг меня густой туман
Сомнения, неверия и гнева,
Убеждена: молитва – не обман,
Ей тучи разгоняя, вижу небо!
Прочитано 8040 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
