Пройти чрез узкие врата,
Остатки тленья.
Дорога пыльна и крута;
Шипы, каменья.
А дальше – фарисейский суд,
Законов груды.
Стремленья духа в прах сотрут,
Назвав иудой…
Чрез узкие врата пройти,
Отвергнув почесть.
Осанной устланы пути
К владеньям ночи.
Кляли, пророчили конец –
Осколки счастья.
В Причастном хлебе и вине
Узреть Распятье,
Безвыходность трех дней и … свет
Пустой гробницы.
В молчании найти ответ
И удивиться –
Как в немощной, больной плоти
Восстанет сила…
Чрез узкие врата пройти –
От Бога милость.
Прочитано 4999 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,8
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Это поэзия, Женя. Это не может не впечатлить! Комментарий автора: Света, спасибо большое! Очень жду Ваших стихов!
Женя Блох
2009-04-04 18:08:51
Света рада тебе.А Виталию благословений,а всем нам пройти через узкие врата. Комментарий автора: И Вам, Женя, благословений и милости от Господа!
ученик
2009-04-04 18:18:09
Ребята, похоже я тут конченное "село" по сравнению с вами - оъясните, о чём таки, в стихе-то говориться???
Инна Радужная
2009-04-26 11:02:27
(ученику)
Для истино верующего христианина и в душе переживающего всё, что случилось с Христом - это стихотворение о многом - и об молитве, и распятии, о смерти и воскресении. Прочтите несколько раз, но прежде читай Евангелие.
Спаси Христос!
Женя Блох
2009-04-26 15:41:43
Я еще раз сегодня прочитала стих и откровений о нем много,а почему тут Ученик не вник ему ия отвечу,хоть немного.
Мы не пройдем через врата неся в душе остатки тленья,Но станет голубой мечта ,
смотря на крест,желаешь поясненья?
И если ты назвался ученик,Иди за светом,что дарит Учитель,вникай в писанья,скажешь вник!
Тогда готовит Друг тебе обитель.
Еще раз спасибо Виталий и извини,если
не по форме. Комментарий автора: Дорогие сестрички Инна и Женя, спасибо за поддержку и понимание! Молости и благодати Вам от Господа!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
