Вічний Майстер краєвиди пише
барвами небесної краси,
і вона у тихих вербах дише,
дишуть нею води і ліси.
Дух любови пшениці колише,
тихо вранці зрошує жита.
Захід сонця в ту країну кличе,
де домівка батьківська свята.
До осель небесної Вітчизни
спалахом єдиного мазка
прокладає шлях ясний і чистий
владна й творча Батькова рука.
Хоч мені про Нього люди в світі
не говорять у лихі часи -
Вічний Майстер пише краєвиди
Словом невимовної краси.
Комментарий автора: Є російськомовна пісня "Пишутся прекрасные пейзажи..." Пропонований україномовний вірш - її відповідник для україномовних християн.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудово. До речі оригінал написаний Вірою Кушнір. Я дуже люблю її поезію. Вона й сама людина дуже неординарна. Уже за 80, а зберегла світлий, живий розум і щиру віру в Бога. В минулому році, у Сакраменто проходив її творчий вечір - тож довелося побачити і почути її. Дуже вразило, наскільки відповідально вона ставиться до своїх слів і наскільки боїться, щоб ніяка слава не пристала до неї.
Поэзия : Ответ на стихотворение М.Цветаевой "Пригвождена" - Варвара Скобарка Напомню стихотворение:
Пригвождена к позорному столбу
Славянской совести старинной,
С змеёю в сердце и с клеймом на лбу,
Я утверждаю, что невинна.
Я утверждаю, что во мне покой
Причастницы перед причастьем,
Что не моя вина, что я с рукой
По площадям стою за счастьем...
